Нормативно-правова база

     Розвиток енергетичного законодавства України є одним з пріоритетних завдань та напрямів реалізації енергетичної стратегії. Будь-які економічні, інституційні та інші перетворення в енергетиці, а також побудова внутрішньої та зовнішньої політики у цій сфері має ґрунтуватися виключно на положеннях законів України.

 

     Саме закони мають стати основою правового регулювання енергетичних відносин. Таке регулювання має бути максимально чітким та деталізованим, що дозволить мінімізувати прийняття підзаконних нормативно-правових актів та уникнути дискримінаційного застосування законодавства.

 

     На цей час правове регулювання паливно-енергетичного комплексу має несистемний характер та характеризується відсутністю рамкового закону, який встановлював би основні засади та підходи до регулювання відносин в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому та нафтогазовому комплексах. Кожна з галузей паливно-енергетичного комплексу керується своїм окремим законом та прийнятими на його виконання підзаконними актами. Так, в електроенергетиці головним є Закон України «Про електроенергетику», в ядерній енергетиці – Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», в нафтогазовому комплексі – Закон України «Про нафту і газ» тощо. Загальність у формулюваннях багатьох положень зазначених законів зумовлює необхідність прийняття численних підзаконних актів різними органами влади. Такий підхід до правового регулювання створює умови для неоднакового застосування вимог законів та, відповідно, до недосягнення або неповного досягнення передбачених ними цілей та завдань.

 

     Сьогодні енергетична політика України в цілому спрямована на енергозбереження і розвиток альтернативних, нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Пріоритети економічного розвитку й завдання з впровадження сучасних енергоефективних технологій із малим терміном окупності у сфері альтернативної енергетики викладені в кількох посланнях Президента до Верховної Ради України:

   

     У цих документах відзначено, що насамперед Україна повинна зменшити споживання природного газу, збільшивши споживання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, ресурсів малої гідро- і теплоенергетики, вторинних енергетичних відходів тощо. З огляду на наявний стан законодавства у сфері енергетики розроблення та прийняття нових законодавчих актів необхідно здійснювати з урахуванням таких засад:

         – створення єдиного комплексного енергетичного закону про енергетичну політику, який у подальшому має стати основою енергетичного права України;

        -  перенесення правового регулювання на рівень законів та зменшення ролі підзаконних нормативно-правових актів у регулюванні енергетичних відносин;

        -  здійснення експертизи (у тому числі, незалежної) чинних нормативно-правових актів та їх проектів на відповідність

          існуючим міжнародним зобов’язанням України у сфері енергетики, які передбачені Договором до Енергетичної Хартії,  

          Кіотським протоколом, низкою двосторонніх міжнародних угод, а також вимогам енергетичного права ЄС.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реєстрація

Зареєструйтесь, будь ласка

Пароль буде вислано на E-mail

Авторизуватись на сайті

Увійдіть в свій кабінет