Геотермальна енергетика

Геотермальна енергетика – напрямок енергетики, засноване на виробництві електричної і теплової енергії за рахунок теплової енергії, що міститься в надрах землі, на геотермальних станціях. Зазвичай відноситься до альтернативних джерел енергії, які використовують поновлювані енергетичні ресурси.

Геотермальна енергія в Україні має значні потенційні ресурси. Районами її можливого використання є Крим, Закарпаття, Прикарпаття, Донецька, Запорізька, Полтавська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області.

За різними оцінками потенційні ресурси геотермальної енергії можуть забезпечити роботу геотермальних електростанцій загальною потужністю 200 — 250 млн. кВт і систем теплопостачання загальною потужністю 1,2 — 1,5 млрд. кВт (з періодом роботи станцій до 50 років).

Прогнозні експлуатаційні ресурси термальних вод України за запасами тепла еквівалентні використанню близько 10 млн. т у.п. на рік.

Серед перспективних районів для пошуків і розвідки геотермальних ресурсів знаходиться Донецький басейн.

Значні масштаби розвитку геотермальної енергетики в майбутньому можливі лише при одержанні теплової енергії безпосередньо з гірських порід (петрогеотермальна енергія). В цьому випадку теплоносій визначеного потенціалу утворюється в результаті теплообміну води, яка нагнітається при контакті у тріщині, з високотемпературними гірськими породами в зоні природної чи штучно створеної проникності з наступним виведенням теплоносія на поверхню.

Мінімальна – технологічно прийнятна для виробництва електроенергії при існуючих технічних можливостях – температура гірських порід становить 150°С. Така температура гірських порід у межах України зафіксована на глибинах 3-10 км (у Донбасі – 4-6 км). Відповідно до проведеної оцінки геологічні ресурси геотермальної енергії найперспективніших в Україні площ в інтервалі глибин 3-10 км складають близько 15 трлн. т у.п. до 7 км – 3 трлн. т у.п.

У Дніпровсько-Донецькій западині і Донбасі прогнозні ресурси петрогеотермальної енергії в інтервалі глибин 4-10 км становлять 9 трлн. т у.п., в тому числі до 7 км – 1,9 трлн. т у.п. Щільність ресурсів на технологічно доступних глибинах 4-5 км становить близько 7 млн. т у.п./км.

Головна з проблем, які виникають при використанні підземних термальних вод, полягає в необхідності зворотної закачування відпрацьованої води в підземний водоносний горизонт. В термальних водах міститься велика кількість солей різних токсичних металів (наприклад, бору, свинцю, цинку, кадмію, миш'яку) і хімічних сполук ( аміаку, фенолів), що виключає скидання цих вод у природні водні системи, розташовані на поверхні.

 

Реєстрація

Зареєструйтесь, будь ласка

Пароль буде вислано на E-mail

Авторизуватись на сайті

Увійдіть в свій кабінет